Сайт Херсонської міської ради




Поняття проктологія

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукуватиЕлектронна адреса

Поняття проктологія – це розділ медицини, що займається лікуванням захворювань (хвороб) прямої та ободової кишок, заднього проходу і параректальної області.
Описано понад 200 захворювань, що виходять в сферу діяльності проктолога.
Ще Гіппократ в ІV ст. до н.е. лікував ці хвороби.

На Херсонщині піонером в області проктології є видатний лікар Глазков Віктор Сергійович, зусиллями якого і було відкрито проктологічний центр більше 30 років тому.
Але, незважаючи на це, ще не всі жителі нашого міста та області поінформовані про це.
Тому, хочемо нагадати, що міський проктологічний центр знаходиться на базі Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня», в народі лікарня «водників» і має все необхідне для діагностики та лікування захворювань прямої та ободової кишок будь-якої складності.
Одним із найбільш складних розділів проктології є лікування колоректального раку (КРР).
І основна проблема полягає у високій смертності від КРР.

У наш час смертність від КРР знаходиться на 2-му місці серед онкозахворювань і поступається лише раку легень і молочної залози.

Щорічно в світі гине 5000000 чол. від КРР.

Експерти прогнозують подальше зростання смертності.


Причини основні 2:

-         Зростання захворюваності КРР у зв'язку зі старінням населення;

-         Пізнє звернення.

Старіння населення особливо актуально для України.

Захворюваність у віці до 50 років – 21/100000 чол.

Після 60 років – в 10 разів частіше – 250/100000 чол.

Пізнє звернення – результати лікування залежать від стадії КРР.


При І ст. – 83% хворих живуть 5 і 7 років після операції,

ІІ ст. – 64%

ІІІ ст. – 38%

ІV ст. – 3%,

тобто фактор часу звернення має ключове значення


Основна причина пізнього звернення полягає в тому, що КРР – дуже підступне захворювання і протікає приховано в плині 3-8 років з моменту виникнення. Це так зване «терапевтичне вікно».
Людина відчуває себе здоровою, а мінімальні прояви хвороби всерйоз не сприймає.
Менталітет простий: «не болить, значить здоровий». Але біль, анемія, порушення стільця, втрата у вазі – виникають на пізніх стадіях захворювання і як ускладнення КРР.

Прояв КРР у вигляді порушення випорожнення, виділення крові, слизу, самою людиною розцінюється як геморой, синдром подразненого тонкого кишківника (СПТК), отруєння, дисбактеріоз і хворий займається самолікуванням, що призводить до занедбаності хвороби.

Важливе значення має помилкова сором'язливість, яку хворий легко долає при виникненні серйозних ускладнень.

Незнання людей в тактиці поведінки, куди і до кого слід звернутися в подібних випадках, тобто не знають нічого про проктологію.

Боязнь операції, яка закінчиться формуванням штучного заднього проходу на передній черевній стінці. Повинен сказати, що це у нас робиться в одиничних випадках, 2-3 людини зі 100, та й то при ураженні замикального апарату прямої кишки пухлиною.

Зневажливе ставлення до свого здоров'я.

Низький медичний рівень знань людей.

 За даними ВООЗ у випадку запровадження повноцінного скринінгу КРР, смертність від нього можна зменшити на 15-45%, тобто майже наполовину.

Обсяг скринінгу і мета:

• Пальцеве дослідження прямої кишки і ректоскопія – щорічно після 40 років.

• Аналіз калу на приховану кров – щорічно після 50 років.

• Фіброколоноскопія (ФКС) – кожні 3-5 років в Україні кожні 2 роки.

Мета – раннє  виявлення передпухлинних захворювань і їх усунення.

Мова йде про так званих «здорових людей», яких нічого не турбує.


Хворі ж повинні негайно звернутися до онколога, проктолога або хірурга.

Хто ж підлягає скринінгу, тобто кому необхідно обстеження.

• Практично всі люди у віці після 40 років.

• Групи ризику:

-         Особи з хронічним запальними захворюваннями кишківника;

-         Особи з поліпами кишківника;

-         Особи з сімейним дифузним поліпозом;

-         Особи старше 50 років (чим старше вік, тим більше шансів для виникнення КРР);

-         Особи з обтяженою спадковістю, тобто ті, у кого в роду було онкологічне захворювання;

-         Особливо особи, у яких в роду у 2-х поколіннях до 50 років було злоякісне захворювання – вони обстежуються з віку 30 років.


Найпростішим і доступним всім методом є аналіз на приховану кров в калі:
 - Експрес-метод протягом 5-10 хв. по типу тесту на вагітність.

При позитивній реакції, тобто коли виявлена ??прихована кров у калі необхідно повне обстеження у проктолога.

Пальцеве дослідження прямої кишки і ректоскопія у проктолога дозволяють діагностувати КРР у більш, ніж 60-70% хворих, так як половина пухлин локалізується в прямій кишці і ще 1/3 в ректосигмовидному відділі. Підготовка в наш час не вимагає виснажливих і незручних клізм. А сором'язливість, як правило, надумана.

Рентгенологічне дослідження кишківника інформативно тільки в 80% випадків і застосовується при неможливості виконати ФКС.

Золотим стандартом діагностики КРР є ФКС. Це 100% метод діагностики, тому рак – це епітеліальна пухлина, зросла з просвіту кишківника. Страх болю при ФКС надуманий, але має місце при спайковому процесі черевної порожнини і вродженому ущільненні товстої кишки. У таких випадках можливе дослідження під загальним знеболенням.

Віртуальна ФКС у нас в Україні поки не впроваджена, але в перспективі можлива.
Ось такі доступні вже сьогодні методи обстеження допомагають уникнути випадків запущеного КРР і вилікувати людину.

Завдання моєї статті у тому, щоб:

по-перше, нагадати людям про те, що здоров'я людини лише на 10% залежить від медицини;

по друге, донести ідею працювати на випередження, на раннє виявлення захворювання, в нашому випадку КРР на стадії його виліковування.

А для цього необхідно домогтися виконання всім людям, які почувають себе здоровими - регулярно здавати аналіз калу на приховану кров, виконувати пальцеве дослідження прямої кишки і ректоскопію, а також ФКС. Цей скринінг повинен стати рутинним, як флюорографія.

 

Нагородою за це будуть тисячі і тисячі життів наших земляків та збереження здоров'я.
В кінці для запам'ятовування трохи чорного медичного гумору:  «Немає здорових людей, є недообстежені»:
Анекдот: палата, бесіда лікаря і хворого.
Хворий: «Лікарю, у мене є надія?».
Лікар. «Надія є, шансів немає».
Тому, моя Вам порада: не позбавляйте себе шансів на життя і здоров'я.
Перефразую Козьму Пруткова: «Хочеш бути здоровим, будь ним».

Завідуючий проктологічним відділенням
КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня»,
лікар вищої категорії В.В.Панов