Сайт Херсонської міської ради




Вітряна віспа… забута та сучасна.

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукуватиЕлектронна адреса

З 2013 року в Україні розпочався циклічний підйом захворюваності на вітряну віспу, який реєструється кожні 4-5 років. 

В м. Херсон сьогодні ситуація є контрольованою, але відмічається прояв багаторічної динаміки захворювання – у порівнянні з січнем 2015 року зріст у 2,7 рази.

Інкубаційний період при вітряній віспі становить максимально 21  день. 

Вітряна віспа («вітрянка») – одна з найпоширеніших інфекцій в Світі. За рівнем захворюваності ця інфекція поступається лише ГРВІ та грипу. Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 2 доби до появи висипки) і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Механізм передачі збудника – повітряно-краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітрям за межі кімнати, де перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо). Таким чином ймовірність зараження може поширюватись на весь будинок (багатоповерховий, лікарню, дитячий заклад).

Інфекція характеризується всезагальною чутливістю, тобто, контагіозність дуже висока та немає організму, який не був би не чутливим до збудників. 

Ця інфекція у нашій країні, на жаль, не керується засобами імунопрофілактики, на відміну від багатьох розвинутих держав. 

Вітряна віспа  вважалась дитячим інфекційним захворюванням. Діти перших місяців життя мають пасивний материнський імунітет, найчастіше вітрянкою хворіють діти 2-4 років (в дитячих садках) та 6-7 років (організовані колективи). В даний час у зв’язку з поширеним використанням дезінфікуючих засобів та відсутністю дитячих садків в селах, зростає ймовірність захворювання дітей у більш старшому віці та дорослих. Слід відмітити, що всі дитячі інфекційні захворювання у дорослому віці переносяться набагато важче. Тому обов’язково у важких випадках захворювання у дітей та дорослих потрібна госпіталізація до інфекційного відділення.

Для «вітрянки» характерна осіньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактом дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.

У хворого протягом перших 24 годин з'являється висипка, піднімається температура тіла, з’являється головний біль, погане загальне самопочуття.

Висипання починають з'являтися на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та за кілька днів висип покриває все тіло. Окремі елементи висипу спочатку мають вигляд розеол завбільшки з шпилькову головку, потім червоніють і стають розміром з чечевицю, далі швидко перетворюються на прозорі, водянисті пухирці, які швидко каламутніють, нагніваються, потім лопаються і підсихають, покриваючись бурими корочками. Останні через 1-2 тижні відпадають, зазвичай не залишаючи рубців. 

Характерно і дуже важливо для діагностики те, що висипання з’являються не відразу, а хвилеподібно, протягом декількох днів. На шкірі весь час з'являються свіжі елементи висипу, одночасно спостерігаються всі стадії розвитку висипки: розові плями, прозорі, водянисті пухирці, деякі з мутним вмістом, корочки, рубчики. 

З точки зору діагностики важливо, що елементи висипки виявляються на шкірі волосистої частини голови  і на слизових оболонках. Пухирці на слизовій порожнини рота, вульви, слизової кон'юнктиви часто ускладнюються виразкою, завдаючи біль при ковтанні, сечовипусканні. На щастя, поява виразок на рогівці ока спостерігається рідко. Поява виразок на слизовій оболонці гортані, хоча і рідко зустрічається, викликає симптоми, подібні крупу (захриплість голосу, гавкаючий кашель). 

Висип супроводжується сверблячкою. Маленькі виразки на слизовій рота є причиною відсутності апетиту. Температура зазвичай не дуже висока. Кожне нове висипання супроводжується підвищенням температури. Картина крові не має особливостей, іноді буває помірне зниження лейкоцитів. 

Зустрічаються дуже легкі форми хвороби з бідно вираженим висипом і легкими явищами загального нездужання. Важкі форми, які особливо часто вражають дорослих, характеризуються рясним висипанням пухирців, які суцільно покривають все обличчя, голову, тіло, і високою лихоманкою. В окремих випадках вміст пухирців стає кров'янистим. Важкий перебіг вітряної віспи зустрічається і у дітей раннього віку, ослаблених, виснажених, а також у дітей, які отримують лікування кортикостероїдами, мають імунодефіцит. У цих випадках елементи висипу утворюють глибокі, розміром в монету виразки, які легко інфікуються. Досить часто внаслідок свербіння відбуваються  розчоси та вторинне інфікування.   

Дуже рідкісним ускладненням є енцефаліт, при якому вражається, головним чином, мозочок, що супроводжується атаксією, тремором перебіг здебільшого доброякісний, видужання без наслідків. Рідкісними ускладненнями є бронхопневмонія і гломерулонефрит, викликаний вторинної бактеріальною інфекцією. 

Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізуючий герпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримуватись режиму між групової ізоляції.

Оскільки хвороба розпочинається з підвищення температури тіла, а лише потім з’являється висип, не відправляйте хвору дитину до школи чи в дитячий садочок, а негайно звертайтеся до лікаря.

Підготувала головний позаштатний

 інфекціоніст УОЗ міської ради Демедюк О.І.