Сайт Херсонської міської ради




Лептоспіроз: не залишайте без уваги

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукуватиЕлектронна адреса

 

В Україні ензоотичною щодо лептоспірозу залишається фактично вся територія. З 2008 року простежується тенденція до зниження рівня захворюваності, показники складають від 0,69 на 100 тис. населення (316 вип., у 2012 році – до 1,38 (632 вип.) у 2010 році.

У 2014 році рівень захворюваності збільшився на 31,6% і складає 473 випадки (1,04 на 100 тис. нас.).

Звертає на себе увагу, що 43,6% випадків захворювань та більш високі показники зареєстровані у 6 областях, в т.ч.  Херсонській – 30 вип. (2,79).

Викликає занепокоєння збільшення смертності від лептоспірозу у 2,25 рази, показник – 0,12 на 100 тис. нас. (54 випадки).

Показник летальності також збільшився (на 5,1%) і складає 11,4%.

Поодинокі випадки захворювань реєструються у всіх регіонах, крім Донецької та Луганської областей, що пов’язано з проведенням в них АТО та, відповідно, труднощами з обліком інфекційних хвороб, так як основна кількість медичних закладів та територіальних органів і установ Державної санепідслужби знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Основним джерелом патогенних для людей серогруп лептоспір у природних і антропогенних біотопах, населених пунктах залишаються хатня, польова, лісова миші, сірі щурі, звичайна та руда полівка.

Інфікування захворілих лептоспірами відбувалося при перебуванні у природних осередках лептоспірозу – 46,5% у антропургічних – 37%, змішаних – 14,3%, не встановлено – 2,2%.

В окремих регіонах інфікування відбувалося переважно при перебуванні у антропургічних вогнищах, що потребує посилення відповідних заходів боротьби з лептоспірозом (активізація дератизаційних заходів, заходів попередження захворювань серед сільськогосподарських та домашніх тварин, санітарно-освітньої роботи з населенням).

Як і у попередні роки основним шляхом зараження був водний (купання, риболовля, робота на зволожених місцевостях тощо) – питома вага захворювань, пов’язаних з водоймищами та зволоженими стаціями складає 51,7%, харчовий, пов’язаний з об’єктами епідризику – 1,36, контактний та побутовий (пов’язаний з населеними пунктами – в 41,95%, не встановлено – 4,99%).

Основними джерелами збудників лептоспірозу були гризуни (мишовидні та мешканці водоймищ) – 69,8%, сільськогосподарські і домашні тварини – 3,4%, не встановлено – у 26,8% випадків.

При розподілі захворілих за професійним складом найбільша питома вага пенсіонерів та безробітних – 53,6%.

За статтю – питома вага захворілих чоловіків значно вище питомої ваги жінок і складає – 80,5% – проти 19,5%  жінок.

Дані аналізу свідчать, що з врахуванням ензоотичних територій фактично у всіх регіонах, зниження обсягів та ефективності дератизаційних та інших заходів боротьби з лептоспірозом, зниження обсягів епізоотологічного моніторингу, обмеження функцій Державної санепідслужби, особливо щодо нагляду за об’єктами епідризику, проведення АТО на Сході країни, та відсутності інформації про захворювання людей та тварин на тимчасово окупованих територіях, недостатнього взаємозв’язку з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою щодо організації та проведення заходів профілактики лептоспірозу, - залишається ризик підвищення рівня захворюваності.

Ускладненню перебігу хвороби у захворілих та збільшенню ризику летальних наслідків сприяють несвоєчасні виявлення, діагностика та госпіталізація хворих.

Велике значення має проведення санітарно-освітньої роботи. На допомогу медичним працівникам та для розповсюдження серед населення додаємо інформацію.

 

Лептоспіроз (пам'ятка для населення)

 

Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання, що вражає людей і тварин (раніше це захворювання мало назву іктеро-геморагічна лихоманка, хвороба Васильєва - Вейля). Викликається воно мікроорганізмами - лептоспірами. Хворіють на лептоспіроз сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, свині, кози, вівці), хутрові звірі, водяні та сірі пацюки, мишоподібні гризуни.

Лептоспіри потрапляють у водойми із сечею хворих тварин, де вони можуть зберігатися до 300 днів. Щури і мишоподібні гризуни можуть заражати також і харчові продукти. Людина заражається лептоспірозом при купанні в дрібних водоймах, ставках, озерах і під час рибної ловлі. Кількість хворих на лептоспіроз збільшується в теплий період року - з травня по жовтень. У зимовий період інфікування лептоспірозом може бути при вживанні забруднених харчових продуктів, при догляді за хворими тваринами та обробленні туш, якщо не дотримуються правил особистої гігієни. Необхідно пам’ятати, що лептоспіри можуть проникати в людський організм не тільки через шлунково-кишковий тракт, а й через пошкоджену шкіру і слизові оболонки. Навіть непомітні ушкодження, подряпини можуть стати місцем проникнення інфекції.

Від моменту попадання збудників в організм людини до початку захворювання проходить у середньому від 6-8 до 14 днів, . Хвороба починається раптово з ознобу та загальної слабкості. Температура підвищується до 39-40°, з'являються нудота, блювота, головний біль, біль у всьому тілі. Характерною ознакою захворювання є біль у литкових м'язах. Іноді хворі не можуть не тільки ходити, але й триматися на ногах. Можуть спостерігатися жовтушність склер, висип на шкірі, крововиливи в сітківку ока, внутрішні органи. Без своєчасного лікування захворювання лептоспірозом може призвести до тяжких наслідків (ураження нирок, печінки і т. д.), високий ризик смерті. Тому так важлива своєчасна госпіталізація і лікування хворого на лептоспіроз. При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря. І, звичайно, ні в якому разі не можна займатися самолікуванням.

Від людини людині лептоспіроз не передається.

 

Профілактика лептоспірозу базується на комплексі медико-санітарних та ветеринарно-санітарних заходів.

Величезне значення мають захист житла, продуктових складів та інших об'єктів від проникнення в них гризунів, захист водоймищ від можливих забруднень сільськогосподарськими тваринами і гризунами, знищення щурів і мишей.

Купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження лептоспірозом частіше відбувається в закритих водоймищах, особливо мілководних, де багато рослинності. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та проковтуванні води.

Бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцевостях.

На польових роботах, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов'язково дотримуватися правил особистої гігієни - надягати гумові або кирзові чоботи, рукавички.

Забороняється вживати в їжу м'ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин, сиру воду з відкритих водойм.

 

Якщо зараженню запобігти не вдалось,

негайно звертайтесь за медичною допомогою!

 

 

 

Підготувала 
головний позаштатний інфекціоніст 
УОЗ міської ради О.І. Демедюк