Сайт Херсонської міської ради




виїзна планова медична нарада

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукуватиЕлектронна адреса

23.06.11р на базі комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня" відбулась виїзна планова медична нарада Управління охорони  здоров'я Херсонської міської ради. Нараду проводив начальник  управління Гайдученко М.І., на  нараді були присутні заступник начальника Денисенко Т.В., головні лікарі лікувально-профілактичних закладів міста Херсона та їх заступники.

В ході наради КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня" презентувала різні моделі сімейної медицини, які  започатковані у Суворовському  районі м.Херсона: поліклініка сімейних лікарів у Таврійському  мікрорайоні (пр.200р.Херсон 25), амбулаторія  сімейних лікарів у ІV Таврійському  мікрорайоні (пр.Сенявіна 156, корп.8), відділення  сімейних лікарів  у  поліклініці  №2 (вул.Тираспільська 62), дитячу  молочну  кухню,   міський  інсультний Центр з реанімаційним блоком та відділенням реабілітації післяінсультних хворих.

Не викликає сумнівів, що основою системи охорони здоров`я є ПМСД, яка вносить найбільший вклад у формування здоров’я населення.         

Світовий досвід свідчить, що для реальних умов  України найкращим варіантом реформування ПМСД є становлення сімейної медицини, як найбільш доступної і раціональної форми надання первинної медико – санітарної допомоги.

З 2007 року відкрита і успішно працює поліклініка №3 – сімейна медицина на 250 відвідувань в день. Обслуговує 9000 осіб з перспективою подальшого збільшення. Оснащена необхідним медичним устаткуванням та апаратурою, повністю комп’ютеризована, створена локальна комп’ютерна мережа для персиніфікованого обліку. В  2008 році  встановлено цифровий флюорограф, придбано артроскоп для діагностичних досліджень, в подальшому планується придбати ультразвуковий апарат, апаратуру для нейрофізіологічних досліджень (РЕГ, електроенцефалограф, пневмотохометри).

Удосконалює свою роботу (маючи 10-річний досвід) амбулаторія сімейних лікарів в Таврійському мікрорайоні та відділення сімейних лікарів на базі поліклініки №2, яке функціонує з 2003 року.

З 01.01.2011 року на базі поліклініки №1 відкрито 2 дільниці загальної практики – сімейної медицини, ФАП с. Степанівка з початку 2011 року введено в структуру лікарні та буде перепрофільовано в амбулаторію сімейних лікарів.

Впроваджується досвід роботи лікарів загальної практики ЛПЗ Львова, Ужгорода, Харкова, Києва та досвід спеціалістів, які брали участь у роботі з'їздів, науково-практичних конференціях, семінарах з питань реформування ПСМД.

Досвід роботи  сімейних лікарів показує, що динамічний нагляд за хворими сприяє:

·     зменшенню загострень, кризового перебігу на 28%;

·     кількість викликів швидкої допомоги, випадків госпіталізації в стаціонар зменшено на 30%,

·     кількість звернень до вузьких спеціалістів зменшилась на 35%,

·     кількість звернень до лікаря  з профілактичною метою збільшилась на 24%,

·     майже відсутні занедбані випадки туберкульозу та онкопатології.

Про доступність населення до медичної допомоги у сімейного лікаря свідчить збільшення:

·     відвідувань сімейного лікаря на 22 % (у дільничного лікаря на 9%)

·     відвідувань з профілактичною метою на   24% (у дільничних лікарів на 11%)

·     виявлення  цереброваскулярної патології, онкологічних захворювань та туберкульозу на ранніх стадіях.

Про результативність роботи сімейного лікаря свідчать кращі показники в  порівнянні з дільничною службою:

·     захворюваність на туберкульоз – 44,2 (84,1на 100тис. по  Суворовському району);

·     захворюваність на онкологічні хвороби –346,8 (482,4 на 100тис. по  Суворовському району);

·     первинний вихід на інвалідність – 21,5 (33,9 на 10тис по  Суворовському району);

·     охоплення диспансерним наглядом дитячого населення  – 277,1 (317,1 на 1тис.  по Суворовському району);

·     зменшення кількості звернень до вузьких спеціалістів на 37%.

Аналізуючи ефективність роботи закладів сімейної медицини  вважаємо що для міста прийнятними є моделі –  відділення сімейних лікарів на базі поліклінік та окремі поліклініки. Модель амбулаторії сімейної медицини доцільно організовувати в віддалених мікрорайонах міста та сільських районах.

На території Суворовського району також розташована єдина в місті дитяча молочна кухня (ДМК), побудована в 1992 році, що забезпечує продуктами прикорму дітей у віці з 6 місяців до 2-х років. Одна з небагатьох молочних кухонь в Україні, яка залишилась в системі охорони здоров’я. Виготовляється продукція з 6-ти найменувань, більше 5000 порцій дитячого харчування, переробляючи 720-750л пастеризованого молока 3,2% жирністю, постачальником якого є СГВК «Лідія» Скадовського району. 

Єдина на Україні ДМК, яка для приготування кефіру і  сиру дитячого використовує культуру живих кефірних грибків.

Продукцію ДМК споживають діти районів міста, діти дитячого будинку та хворі діти, що перебувають на лікуванні в інфекційній лікарні та дитячих відділеннях лікарень. Для зручності батьків в місті працює 8 роздаткових пунктів для видачі дитячого харчування.

В роздрібній торгівлі немає продуктів, які відповідали б всім вимогам і могли б використовуватись в харчуванні дітей до 2-х років.   

Зважаючи на соціальну значимість продукції ДМК, в міському бюджеті на 2010 рік,  додатково було виділено 500 000 грн. на ремонт і заміну технологічного обладнання.

Зрозуміло прагнення гостей на власні очі побачити роботу міського інсультного центру, відділення інтенсивної терапії та реабілітаційного блоку неврологічного відділення стаціонару, адже проблема інсульту на сьогоднішній день займає провідне місце. 

Поширення судинно-мозкових захворювань у світі та їх соціально-медичні наслідки – сьогодні є глобальною проблемою. Маючи тенденцію до постійного зростання, вони призводять до збільшення смертності, інвалідності і значно погіршують якість життя хворих. У структурі судинних захворювань головного мозку провідне місце займають мозкові інсульти (МІ) - одна з найбільш частих причин інвалідності та смертності населення планети.

В м.Херсоні щорічно реєструється біля 1000 інсультів.

У 2006р. на базі стаціонару Херсонської міської клінічної лікарні було відкрито міський інсультний Центр (МІЦ) для лікування пацієнтів з гострою судинно-мозковою патологією.

Основні завдання це:

• рання (у першу добу) і сверхранняя (в перші години захворювання) госпіталізація абсолютної більшості хворих інсультом, нейровізуалізація його (КТ, МРТ);

•   проведення інтенсивної терапії в гострому періоді;

• мультидисциплінарний підхід при організації лікування цих хворих, активна рання реабілітація, цілеспрямоване відновлення їх функціональних можливостей.

Що змінилося в наданні допомоги хворим з ГПМК з відкриттям Центру?

• значно зріс відсоток госпіталізацій хворих інсультами в м.Херсоні - 97 (загальноукраїнський показник 67), з них 80% - проліковано в МІЦ;

• збільшився обсяг і покращилася якість медичної допомоги. 

З установкою комп'ютерного томографа, що працює в цілодобовому режимі, з'явилася можливість не тільки проводити нейровізуалізації, а й розвивати сучасні напрями в лікуванні хворих з ГПМК - тромболізис, декомпресійна трепанація з видаленням інсульт-гематом і санацією порожнини черепа. За 5 місяців 2011 року прооперовано з приводу інсульт-гематом 28 хворих (40% від усіх хворих з геморагічним інсультом). Проведено 4 тромболізиса.

З 1 березня 2010 р. в структуру ліжкового фонду центру введено 10 ліжок для відновного лікування (реабілітації) хворих, що перенесли інсульт.

Реабілітація - активний процес, в результаті якого після інвалідизуючого пошкодження або хвороби досягається повне одужання, або коли повне одужання неможливе оптимальний фізичний, розумовий і соціальний потенціал і хворі інтегруються в навколишнє їх соціальне середовище.

Найбільш "ідеальна" модель етапної реабілітації після інсульту:

I етап. Реабілітація починається в інсультному відділенні, куди доставлений хворий КСП.

IІ етап. По закінченню гострого періоду (перші 3-4 тижні) можливі варіанти направлення хворих:

·       з повним відновленням порушених функцій виписується на амбулаторне доліковування або переводиться в санаторій;

·       з вираженим руховим дефіцитом переводиться в реабілітаційне відділення лікарні. 

III етап. Амбулаторна реабілітація в спеціальних реабілітаційних санаторіях, вдома.

Амбулаторна реабілітація здійснюється на базі реабілітаційного відділення поліклініки, відновлювальному кабінеті або в формі "денного стаціонару".

Тим хворим, які не можуть самостійно дістатися до поліклініки, реабілітаційна допомога (заняття з методистом ЛФК і заняття по відновленню мови) надається на дому і обов'язково включає навчання родичів.

Терміни припинення реабілітації визначає спеціальна комісія у складі невролога - реабілітолога, методиста ЛФК, логопеда-афазіолога, психолога.

Глибоке розуміння саногенетичних механізмів при патології нервової системи є запорукою успішності реабілітаційних заходів.

Наприкінці зустрічі, гості оглянули територію клінічної лікарні - це особливе враження: соковитість квітників, спокій природи - напевно грає свою немалу роль у відновленні і підтримці здоров'я наших пацієнтів.